EVENTUATE

гл. 1) кончаться, иметь результатом; получаться в результате; закончиться (хорошо или плохо) The crisis had eventuated favourably. — Кризис успешно завершился. Syn: turn out, issue 2. 2) являться результатом, происходить, случаться Syn: come about, result 3) приводить к результату

Смотреть больше слов в «Англо-русском словаре общей лексики»

EVER →← EVENTUALLY

Смотреть что такое EVENTUATE в других словарях:

EVENTUATE

[ɪ`ventjʊeɪt]кончаться, иметь результатом; получаться в результате; закончитьсяявляться результатом, происходить, случатьсяприводить к результату

EVENTUATE

[ıʹventʃʋeıt] v1. (in) книжн. разрешаться, кончаться (чем-л.); иметь своим результатомdiscussions which eventuated in Acts of Parliament - прения, заве... смотреть

EVENTUATE

{ıʹventʃʋeıt} v 1. (in) книжн. разрешаться, кончаться (чем-л.); иметь своим результатом discussions which ~d in Acts of Parliament - прения, завершив... смотреть

EVENTUATE

eventuate [ıʹventʃʋeıt] v 1. (in) книжн. разрешаться, кончаться (чем-л.); иметь своим результатом discussions which ~d in Acts of Parliament - прения,... смотреть

EVENTUATE

eventuate [ɪˊventʃυeɪt] v книжн. 1) конча́ться, разреша́ться (in — чем-л.) 2) явля́ться результа́том, возника́ть, случа́ться

EVENTUATE

(v) возникать; возникнуть; иметь своим результатом; кончаться; кончиться; приводить к результату; разрешаться; разрешиться; случаться; случиться; являться результатом... смотреть

EVENTUATE

v1) кінчатися, закінчуватися; розв'язуватися2) бути наслідком; виникати, траплятися

EVENTUATE

• Come about • Come to pass • Happen finally • In the ___, we can defer dinner • Result (in)

EVENTUATE

v 1) кінчатися, завершуватися (чимсь — in); 2) бути наслідком; виникати, траплятися; 3) приводити до певного результату.

EVENTUATE

закінчуватися; бути наслідком; виникати, траплятися

EVENTUATE

кончаться, разрешаться (in - чем-л.) являться результатом, возникать, случаться

EVENTUATE

v. разрешаться, кончаться; случаться, возникать; являться результатом

EVENTUATE

закінчуватися; бути наслідком; виникати, траплятися

EVENTUATE

траплятися, дозволятися, кінчатися, случатися

EVENTUATE

являться результатом; возникать

EVENTUATE

кончаться

T: 156